Сумую, коханий, сумую, І мрію про тебе щомить! Увісні тебе я цілую, У той час, коли місто все спить! Коли зорі ясненькі на небі, Коли місяць блука без кінця, Коли сумно мені без тебе, І чекаю в вікні промінця! З нетерпінням чекаю світанку, Щоб кохати тебе знов і знов І так жити від ранку до ранку Берегти й зігрівати любов. Ту любов, що горіла між нами, Що горіла, й згоріла до тла. У якої були ми рабами, Від якої боліла душа! Але серце моє пам'ятає, Б'ється частіше й частіш, І тебе воно завжди чекає На життєвім перехресті доріг!
|