Я не кличу смерть і не чекаю
Та як прийде, то мабуть зрадію
Я прожив без тебе купу років
Сльози висохли, любити вже не вмію

Що життя? Життя – ніщо!
Не потрібна штука без кохання
Не потрібні місяць і зірки
Не потрібні сонце і світання

Я хотів померти, та не зміг
Та без те жити я також не можу
Так існую я не перший рік
Й не одну дорогу я вже сходжу

Я, мабуть, зробив великий гріх
Бо тебе люблю я більш за Бога
Я підніс тебе до самих до небес
Але враз скінчилася дорога

Й залишилось щастя лиш одне –
Що життя не вічне, швидкоплинне
Все скінчиться, і душа моя
Знову, як колись, тебе зустріне